Запропоновано класифікацію осіб, які по-різному переживають провину. Узагальнено погляди щодо значення самоставлення у детермінації протиправної поведінки, ролі механізмів психічного захисту у запереченні провини. Визначено, що у неповнолітніх, схильних до правопорушень, переживання провини мало виражене та корелює з високою неадекватною самооцінкою, екстраверсією, тривожністю, низькою сенситивністю, емпатійністю, некритичним ставленням до своїх вчинків, страхом покарання, тенденцією до домінантно-незалежних стосунків, конфліктом з матір'ю. Уточнено кваліфікаційні вимоги щодо працівників підрозділів кримінальної міліції у справах дітей, запропоновано їх поділ на фахівців з профілактичної й оперативно-розшукової діяльності. Обгрунтовано доцільність використання даних методик рефлексивного психологічного аналізу вчинків, програм рефлексивного тренінгу особистісного зростання для сприяння актуалізації конструктивного переживання провини й усвідомлення неповнолітніми, регресивної ролі механізмів психічного захисту.

  Скачати повний текст